ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ КАФЕДРА медицини катастроф та ВІЙСЬКОВОЇ МЕДИЦИНИ “Затверджую” Завідувач кафедрою МКВМ професор В.Криса “____”________________ 2005 р. Навчально-методичні рекомендації до самостійної підготовки студентів по підготовці до занять з дисципліни “Загальна тактика” Теми №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 Підготували: викладачі загальновійськового циклу кафедри Обговорено на засіданні кафедри “___”___________ 2005 р. Протокол № ________. Івано-Франківськ, 2005 р.   Тема № 1 Основи організації Збройних Сил України. Основи сучасного загальновійськового бою Навчальні питання Навчально-методична література Загальна тактика. Навчальний посібник. – К.: “Укрмедкнига”, 1999. Боевой устав Сухопутных войск, ч. ІІ (рота, батальон). – М.: «Воениздат», 1989. Подготовка офицеров запаса Сухопутных войск. – М.: «Воениздат», 1989. Тактика. Підручник, 1989.  Вступ Актуальність теми обумовлена необхідністю знання офіцером медичної служби запасу основних теоретичних положень з питань загальної тактики в обсязі, необхідному для виконання обов’язків у відповідності до його призначення на воєнний час. Знання навчальних питань даної лекції дають змогу глибше вивчити питання організації медичного забезпечення полку і його основних підрозділів. 1.1. Види Збройних Сил України, їх призначення в мирний і воєнний час України проголосила 24 серпня 1991 року свою незалежність і прагне жити в мирі та дружбі з усіма державами світу. Однак, нині не виключена можливість виникнення воєнних конфліктів, які загрожуватимуть суверенітету нашої країни. 6 грудня 1991 року Верховна Рада України прийняла постанову про створення Збройних Сил України. 9 жовтня 1993 року Верховна Рада України постановила вважати 6 грудня святом – Днем Збройних Сил України. Воєнна доктрина стверджує, що Україна ніколи першою не розпочне бойових дій проти іншої держави, якщо сама не стане об’єктом її агресії. Відмова від використання першою своїх Збройних Сил зовсім не означає, що Україна має завжди дотримуватись пасивної стратегічної оборони. В умовах війни можуть бути активно і широко використані всі форми сучасного воєнного мистецтва. Воєнна доктрина України передбачає спільні дії у воєнний час Збройних Сил із Прикордонними військами, Службою безпеки, Внутрішніми військами, силами Цивільної оборони. Збройні Сил України є основою військової організації держави. До складу Збройних сил України входять такі три види військ: Сухопутні війська. Повітряні Сили. Військово-Морські Сили. Кожен вид Збройних Сил має певні роди військ зі своїми бойовими можливостями, військовою технікою, зброєю, кадровим складом тощо. Україна проголосила свій безядерний статус. Водночас, вона залишається ракетно-космічною державою. До ракетно-комічної техніки належать міжконтинентальні ракети, ракети середнього радіусу дії, тактичні ракети із сучасними системами управління. Її досконала ракетно-космічна техніка може виводити на орбіти як мирні прилади (засоби зв’язку, супутники, апарати для вивчення земних надр, погоди тощо), так і воєнні об’єкти, бойові заряди. Сухопутні війська – найчисельніший вид Збройних Сил України, оснащений різноманітним озброєнням і складною технікою. Призначені для відбиття ударів і розгрому угрупувань військ агресора. Повітряні Сили – вид Збройних Сил України, до якого входять роди авіації: бомбардувальна, винищувальна, штурмова, розвідувальна, транспортна, спеціальна. Мають у своєму складі війська протиповітряної оборони, які, в свою чергу, включають в себе зенітно-ракетні частини, ракетоносну винищувальну авіацію, радіотехнічні та спеціальні підрозділи. Сучасна радіоелектронна техніка дає можливість виявляти в найскладніших умовах і на значній відстані засоби повітряного нападу і своєчасно попереджати зенітно-ракетні війська чи винищувальну авіацію. Сучасні винищувачі-перехоплювачі мають швидкості, в кілька разів вищі за швидкість звуку, великі висоти польоту, високу маневреність, п...